Похід по Кіпру – острову пікапів та котів. Частина 3

(продовження…) Півтори годинки їзди по хороших кіпрських дорогах і ми опинилися в невеличкому затишному курортному містечку Поліс, що розмістився на березі Середземного моря. Це спокійне поселення з постійним населенням близько 3 тис. жителів, де практично не зустрічаються великі групи туристів. Спускатися з гір в таку місцевість вдвічі приємніше. Тут скрізь ростуть пальми, цитрусові дерева, тропічні квіти. А блакить моря, теплий пісок та жар сонця так і манили нас до купання та засмаги.

DSC_0688

На ночівлю ми зупинились у офіційному кемпінгу (загалом їх 5 на увесь Кіпр), який є платним. Знайти його досить легко. Він добре проглядається як з супутникових знімків, так і з центра міста до нього ведуть дороговкази. Кемпінг у Полісі розташовується безпосередньо на узбережжі Середземного моря. Зазвичай на території таких кемпінгів є душ, туалет, кухня і ресторан або кафе, в яких, в більшості випадків, і знаходиться ресепшн. Зі свого досвіду скажу, що кіпріоти досить довірливі люди, адже під час реєстрації на ночівлю вони вірили «на слово» і про кількість людей в групі, і про кількість палаток. На питання: «Де можна поставити намети?», — завжди говорять – «Будь де на території кемпінгу». Так як кемпінги є офіційними, то обов’язково видається чек, який пробивається через касовий апарат (доречі, навіть в найменшому магазинчику найменшого села десь далеко в горах продаж товару все одно відбувається тільки через касовий апарат). Ночівля в цьому кемпінгу обійшлася по 4 євро з особи.

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Розклавши намети та охолодившись в неймовірно чистій воді моря, вирушили на знайомство з містечком Поліс, де прогулялися вузенькими вуличками, обрамленими апельсиновими деревами, скуштували смачного морозива та завітали до одного з місцевих ресторанчиків, щоб спробувати національну страву Кіпру – мезе.

DSC_0709

DSC_0707

Мезе – це набір різних закусок та страв, які почергово подаються гостю. На Кіпрі існує два види мезе – рибне та м’ясне. В Полісі ми замовили м’ясне. Подача страви розпочалася з грецького салату, овочевих закусок (оливок, каперсів, смажених грибів, цукіні) та соусів (хумусу, тахіні та інших, назви яких виявилися дуже складні для запам’ятовування), а також смачного смаженого лаваша. Коли подача цього завершилась, офіціанти почали переглядатися між собою та постійно перепитувати чи все добре, а ми, своєю українською натурою, сиділи та чекали м’ясо і нічого не їли. Потім нам уже пояснили, що потрібно спочатку з’їсти це, а потім будуть виносити все інше. А всім іншим виявилися рис, сир халумі, різні ковбаски та котлети, шашлик зі свинини та баранини, баранячі реберця, курячі стейки, а також, що нас дещо здивувало, смажена картопля. Тож ситно та смачно поївши та запивши це справжнім кіпрським вином, вирушили до кемпінгу, де вже увечері, лежачи на лежаках на березі моря, вивчали кіпрське зоряне небо під заспокійливий шум прибою.

Наступний день розпочався з невеличкого дощику, який наполегливо нас переслідував в цьому тріпі. Проте, це не зіпсувало нам настрій і ми бадьоро відправилися до півострова Акамас, через який і пролягав наш подальший маршрут. На сьогодні увесь півострів є територією національного парку з однойменною назвою, а тому це найменш освоєне місце на Кіпрі.

DSC_0731

Наше знайомство з півостровом розпочалося зі славнозвісних купалень Афродіти (місця, де вона зустрічалася зі своїм коханим Адонісом, згідно із грецькою міфологією). Загалом, Кіпр ще називають островом Афродіти, адже за легендою вона саме тут вийшла з піни морської. Подивившись цю купальню-печерку, відправилися у радіальний маршрут вздовж моря по стежці Афродіти, яка привела нас до блакитної лагуни. Але, на жаль, через захмареність неба, ми не змогли повною мірою побачити всю блакить, адже такий колір води утворюється завдяки заломленню сонячних променів крізь водну гладь та відбиванню їх від білого піску морського дна. Проте, ми змогли тут поплавати і переконалися, що це один з найкращих пляжів Кіпру – неглибока лагуна з піщаним дном і неймовірно чистою водою.

DSC_0734DSC_0758DSC_0772DSC_0844

Повернувшись до купальні Афродіти та вдягнувши знову свої рюкзаки, відправилися стежкою Адоніса у глиб півострова, де і стали на ночівлю в одному з пікнік-сайтів.

DSC_0893DSC_0900

На вечірній нараді було прийнято рішення, що наступного дня ми маємо пройти дводенний відрізок нашого маршруту. Чому таке рішення? Просто ми не могли забути той колорит і спокій міста Лімассол, яким не змогли достатньо насолодитись (читайте у 1 частині розповіді). Тому ми вирішили виділити один день і по дорозі назад ще раз завітати у це місто.

Наступного дня наш маршрут пролягав по південно-західному узбережжю Кіпру. Спочатку через перешийок ми вийшли до південної частини півострова Акамас, де нам, як на долоні, відкрилися неймовірні морські пейзажі півострова.

DSC_0925DSC_0953

Дійшовши до пляжу Лара, який ще називають черепашим, так як щовесни сюди припливають величезні морські черепахи та відкладають яйця (на жаль, ми жодної так і не зустріли), наша група змогла насолодитися піщаним пляжем та теплою морською водичкою. Ви б бачили, з якою насолодою ми плескались у тій прохолодній живильні воді, адже пообіді спека розпочалася неймовірна.

DSC_0960DSC_0984

Подолавши ще декілька кілометрів, ми вийшли до облюбованого туристами узбережжя, яке називають «морські печери», адже берегова лінія — це вапнякові породи, посічені морем та вітром. Тут же, біля цих печер, знаходиться ще одна атракція – корабель Edro III, який став на мілину у 2011 році. Його ще називають «корабель привид».

DSC_1054DSC_1069DSC_1080DSC_1086

Однак, довго милуватися цією красою ми не могли, оскільки нам ще залишалося кілометрів з 10 шляху до місця ночівлі – кемпінгу на пляжі Корал-Бей у м. Пафос. Саме в цьому кемпінгу, вартістю 7 євро з людини, та в оточенні ресторанів на будь-який смак та гаманець, ми спланували простояти 2 ночі.

Наступний день ми вирішили присвятити дослідженню міста Пафос, а саме найстарішої його частини Като-Пафос. Корал-Бей, де розміщувався наш кемпінг, має гарне автобусне сполучення з Като Пафосом (через кожні 15 хв.). Тому ми прибули в саме серце старого Пафосу та одразу потрапили на набережну, звідки легко дістатися до основних пам’яток древнього міста. Прогулявшись набережною, ми вийшли до Пафоського замку  – який в минулому використовувався як форт для захисту гавані.

DSC_1096DSC_1103

Поряд із замком знаходиться археологічний парк під відкритим небом, це одна з головних туристичних пам’яток міста. Парк входить до списку всесвітньої спадщини ЮНЕСКО. Найбільш цінними його експонатами є античні мозаїки, які розташовуються в руїнах римських вілл (Тесея, Діоніса, Орфея) та зображують різноманітні сцени з грецької міфології. Також дуже цікавими об’єктами є амфітеатр (одеон), маяк, руїни замку «сорок колон». Все це ми мали змогу поспоглядати за 4,5 євро.

DSC_1194

Это слайд-шоу требует JavaScript.

Але після такого занурення в античну історію ми дуже зголодніли, і вирішили погуляти по стареньким вуличкам міста та пошукати затишну таверну, де готують справжнє рибне мезе.

DSC_123014

Дана страва в невеличкій таверні сімейного типу на одній із вуличок подалі від набережної, перевершила всі наші очікування і за смаком, і за ситністю. Всім, хто буде на Кіпрі, рекомендую скуштувати це різноманіття морепродуктів і буйність смаків.

DSC_1244

Останні дні на відпочинку чи в поході особливі. Адже ти розумієш, що скоро повертатися у ті робочі будні, і намагаєшся, якби так сказати, довідпочити, допобачити усе те, чого не встиг за попередні дні. У нас теж так було. Хтось намагався вирівняти свою засмагу, приймаючи сонячні ванни на місцевому пляжі, хтось докуповував сувеніри, хтось милувався краєвидами і намагався зафотографувати усе, що не встигло попасти в об’єктив до цього. Тобто, все як у всіх звичайних туристів.

DSC_1264

І настрій теж був не такий як завжди.

Далі нас чекали переїзди до міст Лімасолл та Ларнаки, останні споглядання розміреного життя їх мешканців, остання ночівля і аеропорт. Та я 100% впевнений, що знайомство з Кіпром було першим, але аж ніяк не останнім. Планую восени знову пройтися гірськими стежками острову та поплескатися у теплих хвилях Середземного моря. Можеш і ти приєднатися.

Андрій Марущинець, Тетяна Прокопчук

 

Похід по Кіпру – острову пікапів та котів. Частина 3: 3 комментария

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s