Похід не для мене: розвіювання міфів

Реалії сучасного життя такі, що люди звикли до комфорту: не можуть ні дня прожити без гарячого душу, телевізора, швидкісного Інтернету та різноманітних гаджетів. Похід – це можливість вийти зі своєї зони комфорту, відірватися від віртуального життя та поглянути на реальний світ навколо. Проте, досить часто буває, що ми, боячись спробувати чи зробити щось нове для себе, придумуємо масу причин і відмовок та свято в них віримо. Насправді, всі перешкоди ми створюємо у своїй голові, так і з походом. Багато людей бояться вперше прийняти участь у поході, бо підсвідомо уже побудували величезну стіну-бар’єр зі стереотипів, страхів та чуток. Тому цю статтю я вирішив присвятити розвіюванні міфів стосовно піших походів.

   Міф 1. Похід — це дуже дорого. Дуже часто тим, хто ніколи не ходив у похід, здається, що це дуже дорого, адже туристичне спорядження коштує великі гроші. Дійсно, якщо одразу купувати все нове спорядження (рюкзак, намет, спальник, туристичний одяг), то це може вилитися у копієчку. Проте, це робити не обов’язково, тим більше збираючись у похід вперше. У кожного мабуть знайдуться друзі, у яких можна попросити спорядження або, наприклад, взяти на прокат. На сьогодні це дуже поширена послуга і просто набравши у пошуковій системі «прокат спорядження», одразу з’являється маса пропозицій. Крім того, пішохідні туристи – народ не вибагливий, тому подорожуємо в плацкартному вагоні, що теж є досить бюджетно, зручно і колоритно. Також, якщо порівняти вартість навіть комерційних походів з вартістю пакетного туру на той же термін, то похід все ж таки набагато дешевший варіант.

   Міф 2. В поході треба багато ходити. Дійсно, в пішому поході потрібно трішки походити. Інколи, при цьому, долаючи перешкоди з повалених дерев, крутих підйомів та переходів стежками по коліна в грязюці. Проте, це дає змогу вийти зі своєї зони комфорту, випробувати свої сили, відчути гордість за те що зміг це пройти. Я свої маршрути розробляю таким чином, що похід може пройти кожна фізично здорова людина, навіть яка не займається спортом. Один перехід триває 50 хв., далі 10 хв невеликий відпочинок і знову перехід в 50 хв. Таких переходів за день буває в середньому 5-6. Крім того є ще повноцінна година відпочинку і підкріплення сил в обід. Однак, щоб похід вдався на всі 100% і втома не заважала споглядати красу гір, рекомендував би до походу трішки підготуватися (пробіжка, ходіння в зал, чи то просто кожного дня піша прогулянка перед сном). Хоча ваші м’язи в поході трішки мають попрацювати, мозок же у цей час відпочиває повністю. Ви забуваєте про всі проблеми — робота, навчання, домашні будні —  все відходить на другий план.

   Міф 3. Похід — це не мій тип відпочинку. Досить часто, розповідаючи знайомим, чи не дуже знайомим людям про похід, чув таку фразу: «Ні! Похід це не мій тип відпочинку. Я люблю розслаблятись, валятись на сонечку цілими днями, нічого не робити.» А потім з розмови виявлялось, що ця людина ніколи в поході не була, просто вирішила, що такий вид відпочинку їй не підходить. Так, я згоден, що піші походи подобаються не всім. Всі ми різні люди, з різними уподобаннями, темпераментами, бажаннями. Але не варто підтримувати міф, що похід – це не мій тип відпочинку, жодного разу не спробувавши як то відпочивати з рюкзаком на плечах. Адже це те саме, що сказати: «Я не люблю морозива», —  ні разу не скуштувавши його.

   Міф 4. В поході повна антисанітарія. Можливо  в походах і не має душу в класичному вигляді. Проте, це не означає, що всі ходять брудними. Зазвичай, всі стоянки організовуються біля водних об’єктів: чи то гірська річка, струмок, чи взагалі водоспад. Воду доволі легко підігріти у поліетиленових пляшках, які завжди є з собою, біля багаття чи просто поклавши на сонці, або в казані. А ще, додавши сюди трішки кмітливості, можна провести такі водні процедури, які залишаться в пам’яті надовго. Крім того, багато своїх походів я закінчую спільним відвідуванням чи то бані, чи то сауни. Тому, найчастіше додому ми їдемо свіженькі і чистенькі.

DSC_0270

   Міф 5. В поході немає нормальної їжі – одні консерви. Це взагалі, мабуть, найбільший міф про походи. Я, наприклад, в поході харчуюся набагато краще, ніж десь у місті чи на роботі, адже завжди настільки багато справ, що інколи буває за день ніколи чаю випити, не говорячи вже про повноцінне харчування. В поході ж, в більшості випадків, існує чіткий графік харчування: гарячий сніданок  — вівсянка з сухофруктами, горіхами, обід – бутерброди з чаєм; вечеря – гаряча страва, як от борщ, чи суп, чи каша. А якщо сюди додати білих грибів, знайдених по дорозі, свіжих трав чи ягід для чаю та приготування на запашному багатті, то їжа в поході здається взагалі найсмачнішою.

DSC_0276

   Міф 6. В поході не можна нормально виспатися – твердо, мокро і холодно. Можливо цей міф був актуальний, коли люди спали в наметах з якогось листя, прикриваючись шкурою тварин. На сьогодні ж туристичне спорядження знаходиться на такому рівні, що палатку не промочить ніякий дощ, а в спальнику буде тепло навіть у найхолоднішу ніч. А з урахуванням свіжого гірського повітря та пройденої дистанції в день – сон у поході, як на мене, дуже кльовий.

   Міф 7. Мене зїдять вовки. На сьогодні зустріти здорового дикого звіра в Карпатах доволі складно. Наслідки глобалізації. Крім того, вони теж бояться людей. Та і у більшості випадків ми йдемо находженими стежками та ще й галасливою компанією. Проте, всеодно потрібно уважно дивитися під ноги, не лазити густими кущами, закривати палатку. Так ризик зустріти павучка чи якусь комаху буде набагато менший.

   Міф 8. Мені буде нудно. Хтось вважає, що в поході ти тільки йдеш, їси і спиш. Це ж так скучно. Ніяких розваг! Все це міф. В похід ходять активні, позитивні, веселі люди. І ми ж самі організовуємо свої розваги і дозвілля. Цікаві дискусії, «поетичні вечори», ігри – все це присутнє в нашому поході. А щовечора веселі посиденьки навколо багаття з піснями та смішними життєвими історіями є найкращим завершенням дня.

   Міф 9. Треба носити важкий рюкзак. Так, всі речі ми носимо з собою на плечах. Проте, якщо правильно спакувати рюкзак і взяти з собою лише найнеобхідніше, то вага рюкзака не перевищуватиме 10-15 кг, в залежності від кількості днів і пори року. Переносити цю вагу під силу кожній людині, тим більше з сучасними рюкзаками, які оснащені хорошими підвісними системами.

DSC_0553

    Міф 10. Не маю з ким піти. Останнім часом пішохідний туризм набуває все більшої популярності. Кількість бажаючих випробувати себе зростає з кожним роком. Однак йти у похід найкраще з групою однодумців, і не важливо знайомі ви були до цього чи ні – похід завжди поєднає та здружить людей. Наш клуб мандрівників «Подорожуй ТОЛКОВО» завжди відкритий для нових учасників.

                    Тож не придумуйте собі виправдань і гайда у похід.

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s