Подорож на острів вічної весни. Частина 1

Хочемо розповісти вам про країну, в яку неодмінно повернемося ще не один раз. Про Іспанію, а якщо точніше – про її острівну частину – острів Тенеріфе, яких входить до складу Канарського архіпелагу. 🏝️Тенеріфе не дасть про себе забути жодному, хто хоч раз ступив на його чорні піщані пляжі, скупався у хвилях Атлантичного океану, в кого паморочилась голова від марсіанських пейзажів і парів сірки на схилах вулкану Тейде🌋, хто топтав стежки реліктовими лісами гір Анага, бродив по вуличках, схожих на ті, що показували у старих мексиканських серіалах, і просто отримував неймовірне задоволення від спілкування з такими гостинними іспанцями, чи може канарцями…. ✈️

Клімат острова визнаний космічним агентством NASA найкращим в світі. Тут панує вічна весна. Кліматичні умови дуже мякі, з мінімальною середньорічною амплітудою температури. Денна температура навіть у січні не опускається нижче +20, а в липні не піднімається вище +26. Вода в океані має цілорічну температуру +21, проте, в зимові місяці можливі шторми.

Ми прилетіли на Тенеріфе 29 грудня і на увесь тиждень заховали свій теплий одяг, адже вдень ми ходили в шортах і футбулці, а у вечері одягали легеньку фліску.

Прибули на острів вічної весни ми після обіду, тому на перший день у нас багато планів не було. Ми зняли квартиру з величезною терасою в невеликому містечку на півдорозі до головних туристичних об’єктів. Містечко досить нове, з сучасною забудовою, тому найпривабливішим об’єктом для нас став берег океану. Проте хвилі не дозволили скупатись.

🌅Світанок на терасі – одна з найяскравіших картинок з подорожі. Спогади й досі наповнюють щасливими емоціями!!! Ми реально почали мріяти про таку терасу! Щодня прокидалися б на світанку і насолоджувалися б неймовірними краєвидами під ароматну чашечку кави☕

Зустрівши світанок на нашому балкончику, ми відправилися в гори Анага, де запланували трекінг. Туди можна дістатися громадським транспортом, але тільки з пересадкаою в місті Ла-Лагуна. Так як автобус в гори відправлявся через декілька годин, ми змогли познайомитися з містом.

Сан-Крістобаль-де-ла-Лагуна — колишня офіційна столиця острова, яка сьогодні вважається культурною столицею Тенеріфе. Це найстаріше місто острова, засноване у 1496 році. Дивовижно, але майже все старе місто збереглося в первозданному стані, тому і оголошене Всесвітньою спадщиною ЮНЕСКО.

Далі були півтори години серпантинів на півночний-схід острова Тенеріфе. І ось ми на висоті 1000 метрів в національному парку Анага та однойменній гірській системі. Найвищою вершиною масиву є гора Крус де Таборно (1022 метри). Ця частина острова — зовсім інша — вічнозелені вологі ліси, гострі хребти гір, які спускаються до океану, невеличкі села і ціла купа трекінгових стежок різної складності та типів.

Ставити намети в горах Анага заборнонено та й, загалом, заповідність досить строга. Більшість маршрутів горами потребують оформлення дозволів (пермітів) на проходження. Вони безкоштовні, але в день на деякі з маршрутів видається тільки 50 пермітів. Ми не встигли оформити дозволи, тож імпровізували, рухаючись по тих стежках, де дозвіл не потрібен. Єдине місце, де в горах Анага можна легально переночувати, це туристичний притулок. Він розміщений приктично на вершині хребта і вид з нього відкривається просто нереальний. Вартість ночівлі в чотиримісному номері — 17 євро з особи. Залишивши свої речі в притулку, ми відправилися в трекінг південними схилами гір Анага.

Спочатку наш маршрут йшов через густі зарослі лаврових лісів, які тут збереглися завдяки вологому клімату. Тому тільки тут можна побачити нетипові для острова ландшафти — зелені та вологі реліктові ліси🌵🌴🌳 Це, без перебільшення, унікальні лісові масиви, праліси, які існують ще з часів утворенння острова, біля 20 млн років. Такі ліси колись росли в південній Європі, однак зі змінами клімату загинули. На сьогодні Канарські острови — одне з небагатьох місць у світі, де залишився такий ліс🌳🌴🌵🇪🇸

Південні схили масиву Анага спускаються до океану. Панорами відкривалися настільки круті, що їх не передають жодні фото. Наче у фантасничному фільмі, чи казці. Здається, що ось-ось, проснеться дракон, взлетить і усі ці шпилі зникнуть.

Декілька годин спуску по заповідній частині гір Анага, поміж квітуючих кактусів, і ми вийшли до одного з найгарніших пляжів острова — пляжу Беніхо. Цей пляж є унікальним — з чорним вулканічним піском та кам’яними залишками, які місцеві називають «крокодилячі зуби». Ми все ж таки не стрималися і спробували скупатися, проте хвилі тут ще ті. Загалом, купатися на Тенерифе комфортно протягом всього року, температура води близько 20-22🌡️ проте найкомфортніше це робити в природніх вулканічних басейнах, які захищені від доволі потужних океанічних хвиль.

Втомлені, але з масою вражень, повернулися до притулку в горах Анага, де зустріли ось такий захід Сонця.

Наступний дня з самого ранку ми відправилися на північ Тенерифе. На календарі якраз було 31 грудня, тож вирішили відпочити, поплавати, відсвяткувати День Народження Тані і зустріти Новий Рік. Далі Буде…

Добавить комментарий

Заполните поля или щелкните по значку, чтобы оставить свой комментарий:

Логотип WordPress.com

Для комментария используется ваша учётная запись WordPress.com. Выход /  Изменить )

Google photo

Для комментария используется ваша учётная запись Google. Выход /  Изменить )

Фотография Twitter

Для комментария используется ваша учётная запись Twitter. Выход /  Изменить )

Фотография Facebook

Для комментария используется ваша учётная запись Facebook. Выход /  Изменить )

Connecting to %s

%d такие блоггеры, как: